Людські істоти це красиво


пробити стелю

20 січня 2025

Людська істота це красиво

Я провчилася в художній школі 2 роки. Ніколи не хотіла стати художницею, просто подобалося робити щось незвичне. Там були дивні творчі люди, серед яких я почувалася на своєму місці.

За два роки я так і не навчилася малювати. Отримувала хороші оцінки, але всі ці натюрморти й композиції сприймала радше математично, ніж творчо.

Мені подобалося шукати закономірності, пропорції, вивчати логіку перспективи.

Два роки замало, щоб виробити техніку малювання.

Тому добре малювати мене навчити не встигли. Зате навчили спостерігати.

Пам'ятаю, як йшла зі школи і дивилася на небо. Кожного разу воно було іншим. Я уявляла, які фарби треба змішати, щоб вийшов цей відтінок.

Синій, білий, крапля чорного, крапля червоного і крапля жовтого вдень.

Синій, білий, чорний, червоний, крапля зеленого, крапля жовтого, і ще крапля білого, а потім ще трохи чорного вночі.

Я дивилася на листя, уявляла структуру (аж до аналізу тіні, світла, відблиску) кожного листочка і думала, як це можна промалювати.

Потім раптом вигадувала, який колір замішати, щоб взяти величезний пензель і намалювати це дерево одним мазком.

Уміння спостерігати з художньої сфери перейшло в психологічну.

Техніки спостереження за кольорами й структурами я перенесла на спостереження за поведінкою.

Як людина говорить, як дихає, куди дивиться, як рухається…

Особливо люблю спостерігати за людьми, які спостерігають за кимось іще. Їхня увага настільки прикута до власних думок про того, на кого дивляться, що вони зовсім не помічають нічого навколо.

Я почала помічати рухи рук, ніг, ходу, поставу. Дивилася на людей, які слухають улюблену музику, посміхаються коханій людині, захоплюються картиною.

Спостереження за природою дозволило мені побачити природне в людині.

Я не дивлюся на чоловіків чи жінок, товстих чи худих, не дивлюся на студентів, робітників, Ларису Петрівну чи касирку. Я дивлюся на людських істот (human beings).

І знаєте, людська істота — це до біса красиво.

Дякую за прочитання цього листа. Ви завжди можете на нього відповісти своїми думками. Я відповідаю на всі листи :)

Щиро,

Таня Жидкова

Ви отримали цей лист, тому що підписались на розсилку "пробити стелю" або навчалися в моїй академії Dibloom. Ви завжди можете відписатись, натиснувши кнопки знизу.
Unsubscribe · Preferences

пробити стелю

Як пробиватись, досягати, створювати і вести за собою людей без тиску і вигорання. Авторка всіх текстів — Тетяна Жидкова, засновниця Dibloom Academy та карʼєрна менторка.

Read more from пробити стелю

пробити стелю 26 січня 2025 Коли ви востаннє гралися? Однією зі складових щастя є «стан потоку». Потік – це активний стан радості, повного занурення у свою справу, коли задоволення зливається із зусиллями та сенсом. ↓ Уявіть, як розкривається фантазія дітей, які розігрують вигадану історію за ролями. Уявіть стан малюка, який будує власне міні-королівство з картонних коробок. Ми дорослішаємо, і щось трапляється. Нам кажуть: Гратися – це витрачати час дарма. Гратися – необов'язково. Гратися –...

пробити стелю 15 січня 2025 Мій перший запуск на ProductHunt 🤩 Разом з командою YouScan, ми кілька місяців працювали над дуже крутим безкоштовним продуктом, який дозволяє зробити аналітику якості постів за вимогами LinkedIn. ↓ В основі алгоритмів продукту лежать всі найкращі практики, яких я навчаю на своїх курсах.❤️ І це ті практики, які мені самі дозволили побудувати якісну спільноту на LinkedIn, знаходити там однодумців зі всього світу, менторів і менті, західних і українських клієнтів, а...

пробити стелю 12 січня 2025 Якщо вас щось тривожить, запишіть це Ми несемося по життю в божевільному ритмі. Це особливо відчувається у великих містах. ↓ Як би ти не біг, все одно виникає дурне відчуття під назвою «недостатньо». Недостатньо швидко біжиш, недостатньо багато працюєш / відпочиваєш / читаєш / спиш / цінуєш / розумієш / заробляєш / etc. «Ну, а тут, як бачиш, доводиться бігти з усіх сил, щоб тільки залишитись на тому ж місці, а щоб потрапити в інше місце, треба бігти вдвічі швидше»...