Коли ви востаннє гралися?

Однією зі складових щастя є «стан потоку».

Потік – це активний стан радості, повного занурення у свою справу, коли задоволення зливається із зусиллями та сенсом.

↓

Уявіть, як розкривається фантазія дітей, які розігрують вигадану історію за ролями. Уявіть стан малюка, який будує власне міні-королівство з картонних коробок.

Ми дорослішаємо, і щось трапляється.

Нам кажуть:

• Гратися – це витрачати час дарма.
• Гратися – необов'язково.
• Гратися – це по-дитячому.
• Гратися – це несерйозно.

На жаль, більшість цих негативних меседжів надходить звідти, де гру мають заохочувати.

Слово школа має грецьке походження від schole, що означає «дозвілля». Сучасна система освіти сформувалася в період індустріальної революції. Тоді ж вона забрала з процесу навчання дозвілля, разом із задоволенням.

Кен Робінсон – учений, який присвятив дослідженню творчості в школах усе своє життя.

Кен Робінсон помітив, що школи вбивають у дітях потяг до творчості:

Гра – це щось таке, чим ми займаємося для задоволення, а не для результату. Часто її сприймають як щось неважливе. Але це не так.

Гра робить мозок більш пластичним, адаптивним і творчим. Колись я читала цікаву думку психіатра Едварда Галловея, який спеціалізується на дослідженнях мозку:

Граючись, ви пам'ятаєте, як це – бути творцем.

Друзі, то що? Коли ви востаннє гралися?

Дякую за прочитання цього листа. Ви завжди можете на нього відповісти своїми думками. Я відповідаю на всі листи :)

Навчайтеся зі мною в місці моєї душі — академії ІТ-контенту Dibloom. І якщо вам подобається ця розсилка, запрошуйте ваших друзів на неї також підписатися.