Чому твій керівник перевіряє все по 10 разів? Психологія параноїдної особистості
Є люди, які постійно насторожені, схильні до підозрілості та нікому не довіряють. Вони можуть здаватися просто обережними, але їхні стосунки з колегами часто напружені через їхню недовіру та прагнення до контролю.
Такі риси характерні для людей із параноїдною особистістю.
↓
Хочу зазначити, що це не означає, що вони клінічні параноїки. І це не означає, що в них є якийсь розлад.
Параноїдна особистість — це всього лише один із видів особистостей, який використовується в психоаналітичній діагностиці за методом Ненсі Маквільямс. Це є спосіб адаптації цієї людини до стресових подій в ранньому віці.
Ми вже говорили про нарцистичний тип, він також описаний Ненсі Маквільямс.
Подібно нарцисизму, параноїдна адаптація є також спектром. Де на одному кінці параноїдні схильності як просто особливість характеру, коли вони нікому не шкодять. А на іншому кінці спектру параноїдна шизофренія, де в людини вже дійсно є психічний розлад і їй здається, що її всі переслідують і прагнуть її вбити.
Люди з параноїдним типом часто вірять у різні теорії змов багатих і впливових людей. Вони часто виступають проти вакцин і всерйоз хвилюються, що в майбутньому в нас всіх в голові будуть чіпи або ще щось подібне.
Чи є це розлад?)) Зовсім ні! Це просто особливість характеру. Яка сформувалася ще в ранньому дитинстві.
Хочу поділитись, що в кожному з нас є якісь частинки різних типів особистостей. І в мені також є яскраво виражена параноїдна частинка.
І хоч я не вірю в теорії змов, але коли я близька до вигорання, мені дуже легко на автоматі сприймати інших людей, як вороже налаштованих.
Це тривалий час шкодило моїй роботі. Уявіть собі, який внутрішній спротив потрібно пройти, щоб запропонувати ідею в команді, коли ти щиро віриш, що ти дратуєш свого менеджера і він не хоче, щоб ти зайвий раз висовувалась.
Або ж, уявіть, як важко приходити на співбесіду, коли тобі здається, що тебе співбесідують лише вороже налаштовані люди. Усе це мені здавалось.
За допомогою психотерапії я змогла не лише це пропрацювати, а я почати помічати параноїдні частинки в моїх колег чи менеджерів. І створювати для них таке середовище при спілкуванні зі мною, де вони будуть максимально почувати себе в безпеці.
Як формуються параноїди: непередбачувана небезпека вдома
Кожен тип особистості формується у відповідь на певні умови розвитку, які закладаються в ранньому дитинстві. Дитина пристосовується до навколишнього середовища та опрацьовує свої перші емоційні конфлікти, що врешті-решт визначають її спосіб мислення, відчуття себе та взаємодію з іншими.
Параноїдний тип зазвичай формується у дітей, які зростали в середовищі високої напруги та недовіри, де потрібно було постійно бути насторожі.
Це може бути викликано досвідом зради, глибокого приниження чи насильницького середовища, де не можна було розраховувати на підтримку.
Коли дитина постійно перебуває в ситуації, де немає емоційної безпеки, вона змушена виробити стратегії виживання. Дитина швидко вчиться, що треба бути обережним. Довіряти не можна. Потрібно добре обдумувати, перед тим як щось сказати. Потрібно прорахувати всі кроки інших наперед.
Оскільки відчуття загрози стає для дитини хронічним, вона розвиває механізми психологічного захисту, які допомагають їй зменшити тривожність.
Тобто весь цей захист — як нарцистичний, так і параноїдний — це спроби психіки полегшити тривогу. Найбільш домінантним захистом для параноїда є проєкція.
Проєкція – це коли людина приписує іншим власні почуття, думки чи імпульси, які не може прийняти в собі. Наприклад, якщо дитина гнівається на батька, але не може висловити цей гнів (бо це небезпечно), вона може почати сприймати, що це батько "ненавидить" її.
Коли раніше я злилась на людей, що вони туплять і затягують проєкт, я не могла це усвідомити. Тому я часто проєктувала цей гнів на інших. Ніби я ніколи не гніваюсь, але всі завжди гніваються на мене. Мені щиро здавалось, що мене всі засуджують за найдрібніші помилки.
Це і є проєкція.
Параноїди на роботі: контроль, контроль і ще раз контроль
Параноїди живуть із переконанням, що “якщо я розслаблюся, мене обдурять або використають”. Вони завжди напоготові та намагаються передбачити небезпеку:
Вони не довіряють керівництву та колегам.
Якщо начальник відзначає когось іншого або несподівано змінює завдання, параноїдна людина може почати думати:
"Чому він це зробив? Чи це означає, що мене хочуть звільнити? Чи вони вже знайшли когось на моє місце?"
Вони аналізують поведінку інших і шукають у ній підтекст
Якщо колеги сміються в коридорі, параноїдний співробітник може подумати, що вони жартують саме про нього.
Вони бояться підстав
Параноїдні люди часто стараються не ділитися зайвий раз інформацією, бо вважають, що це може бути використано проти них. Наприклад, вони можуть не повідомити про свої труднощі з проєктом, бо бояться, що це буде сприйнято як слабкість.
Вони перевіряють усе особисто
Якщо потрібно делегувати завдання, вони не довіряють, що хтось інший зробить його належним чином. Це може викликати конфлікти у командах, бо вони схильні переробляти чужу роботу або наполягати на своєму способі виконання.
Наприклад, уявіть керівника відділу, який просить підлеглого підготувати звіт. Якщо ця особа має параноїдні риси, то навіть після того, як підлеглий здасть роботу, керівник перегляне її кілька разів, шукатиме помилки та перераховуватиме якісь цифри самостійно.
Вони сприймають критику як атаку
Навіть якщо колега або керівник дає нейтральний коментар щодо покращення роботи, параноїдна людина може почати захищатися або атакувати у відповідь.
Вони уникають делегування
Вважають, що ніхто не зробить роботу так, як вони. Якщо їх змушують передати завдання, вони перевіряють кожен крок підлеглого, чим створюють додаткове напруження в колективі.
Параноїдні менеджери часто можуть не дозволяти підлеглим приймати навіть незначні рішення. Вони вимагають, щоб усі питання погоджувалися з ним.
Вони не люблять зміни
Якщо компанія змінює стратегію або систему роботи, це викликає у них тривогу, бо означає втрату контролю.
Вони прагнуть завжди мати "запасний вихід"
Наприклад, можуть підтримувати зв’язки в інших компаніях "про всяк випадок", бо не довіряють своєму роботодавцеві.
Параноїдальна структура може бути як прокляттям, так і унікальним талантом
Попри всі труднощі, люди з параноїдними рисами можуть бути надзвичайно ефективними працівниками, якщо знайдуть середовище, яке відповідає їхнім сильним сторонам:
Гостра спостережливість та уважність до деталей
Параноїдні особистості постійно аналізують інформацію, помічають дрібні нюанси, які інші можуть ігнорувати. Вони рідко приймають речі "на віру" та ретельно перевіряють факти.
Наприклад, аудитор із параноїдними рисами може виявити помилки у фінансовій звітності, які інші пропустили. Він не просто перевірить документи, а буде шукати можливу маніпуляцію або приховані ризики.
Стійкість та наполегливість у досягненні мети
Параноїди не відступають, навіть коли стикаються зі складнощами. Вони вміють "копати глибше", доки не знайдуть істину або не досягнуть результату.
Дослідник із параноїдною організацією особистості не покладеться на загальноприйняту теорію. Він не буде довіряти авторитетам. Замість цього, він перевірить кожне джерело та експериментально доведе (або спростує) отримані висновки.
Високий рівень відповідальності та самодисципліни
Параноїди завжди прагнуть виконувати роботу ідеально. Вони дотримуються дедлайнів і контролюють якість своєї роботи. Вони не дозволяють собі легковажність і чекають такого ж рівня відповідальності від інших.
Так, хірург із параноїдними рисами завжди дотримується всіх протоколів безпеки, бо він не допускає випадковостей у своїй роботі.
Незалежне мислення та нестандартний підхід до проблем
Параноїди не приймають загальноприйняті пояснення, а ставлять під сумнів все, що здається їм недостатньо обґрунтованим. Їхній аналітичний склад розуму і вміння думати на 10 кроків вперед дозволяють знаходити нові рішення, недоступні іншим.
Так, фахівець із кібербезпеки з параноїдними рисами завжди підозрює, що хакери можуть знайти "дірку" в систему, навіть якщо обʼєктивно система здається надійною.
Що робити, коли твій колега чи менеджер параноїд?
У мене є чудовий досвід роботи з менеджером-параноїдом. Зі свого досвіду скажу, що коли ви натикаєтесь на такого менеджера, головне — в перші місяці спільної роботи показати, що ви такі ж як він.
Що ви також все перевіряєте по 10 разів, що ви передбачаєте всі можливі сценарії розвитку подій і що у вас на всі випадки є план.
Моя перша взаємодія з цим менеджером була дуже показова. Тоді він був ще менеджером моєї менеджерки. Тобто прямо не давав мені завдання, а просто знав про моє існування.
У якийсь день він обійшов мою менеджерку і запитав про одне моє завдання, важливе для його стратегії. На той момент це завдання можна було вважати на 50% успішним.
Він запитав, чи помітила я, що воно не повністю успішне, і чому так сталось?
Я в деталях пояснила, чому так сталось, який урок я з цього винесла, які гіпотези я буду тестувати наступними, і як я прийду до того, щоб це завдання було на 100% успішне в майбутньому.
Це було довжелезне повідомлення.
Його відповідь: “Зрозумів тебе. Некруто, що так вийшло. Але круто, що ти була готова до запитання і що в тебе все під контролем”
Ще приблизно 5 таких запитань з його сторони і мого пояснення, як в мене все під контролем, і він зрозумів. Я така ж як він. Йому не треба мене контролювати.
Після цього у нас було кілька років дуже плідної співпраці. Він довіряв мені більше, ніж будь-якому в команді. Взагалі мене не контролював. Я стала його головним союзником.
Тому, ось кілька порад, як поводити себе з менеджером або колегою-параноїдом.
1. Не сприймайте їхню поведінку на свій рахунок.
Ненсі МакВільямс підкреслює, що параноїдна особистість — це не про жорсткість чи прагнення ускладнити життя іншим. Це про внутрішню тривогу, проєкцію власних страхів та глибоке переконання, що світ сповнений загроз.
Якщо ви розумієте психологічний механізм їхньої поведінки, ви зможете взаємодіяти так, щоб зменшити їхню тривожність, а не посилювати її. В результаті вони почнуть сприймати вас як союзника, а не потенційного ворога.
Як це виглядає на практиці:
Менеджер:
"Мене хвилює, що в нас ще досі немає фінальної версії. Я не хочу в день дедлайну дізнатися, що щось не так."
🔴 Погана відповідь:
"Я ж казала, що все врахувала, не хвилюйся. Чому ти мене постійно перевіряєш?"
(Ця відповідь тільки підвищить його тривожність, бо підтвердить його підозру, що щось не так.)
🟢 Хороша відповідь:
"Я теж не хочу жодних сюрпризів. Саме тому я перевірила всі критичні моменти, і, якщо щось піде не так, у нас є запасний план. Наприклад, якщо клієнт попросить зміни, я вже знаю, як ми їх швидко внесемо."
2. Підтримуйте стабільність у всьому, що стосується спільної роботи.
Дотримуйтеся передбачуваності у всьому — від способу комунікації до того, як ви виконуєте завдання. Не змінюйте раптово рішення без пояснення. Якщо зміни необхідні, завжди підкріплюйте їх логічними аргументами.
Якщо ситуація нестабільна (наприклад, у проєкті з’явилися непередбачувані проблеми), заздалегідь повідомляйте про це й одразу пропонуйте рішення.
Памʼятайте, параноїдні особистості не контролюють усе просто так. Це їхній спосіб зменшити внутрішню тривогу, переконатися, що вони передбачили кожен ризик. Якщо ви стаєте для них стабільною точкою, вони поступово перестануть вас контролювати.
Як це виглядає на практиці:
Менеджер питає: "Як просувається проєкт?"
🔴 Погана відповідь:
"Все нормально, працюємо над цим." (Не дає чіткої інформації, може викликати підозри.)
🟢 Хороша відповідь:
"Зараз виконано 70%, залишилося ще два етапи. Ймовірно, завершимо за два дні, якщо не виникне непередбачуваних факторів."
3. Дозвольте їм відчувати контроль.
Параноїдні керівники хочуть відчувати, що нічого не виходить з-під їхнього контролю. Але вони також цінують самостійність, якщо доведено, що ви не створюєте загрозу.
Демонструйте готовність до відповідальності. Якщо вони бачать, що ви самі все перевіряєте і передбачаєте ризики, їхня потреба вас контролювати зменшиться. Запитуйте їхню думку, коли це доцільно, але не удавайте, що ви безпорадні.
Як це виглядає на практиці:
🔴 Замість:
"Я не знаю, як краще зробити" (що може викликати підозру у вашій компетентності),
скажіть:
🟢 "Я розглядаю три варіанти. На мою думку, перший найефективніший. Як ви вважаєте?"
(Я робила це десятки разів, і кожен раз мої параноїдні менеджери були в захваті)
Надіюсь, цей текст допоможе вам бути більш впевненими на роботі і краще розуміти свої особливості психіки, а також особливості ваших колег.
Параноїди можуть стати чудовими союзниками, якщо ви знайдете спосіб показати, що ви такі ж як вони. Що ваша поведінка не загрожує їм і що вас вони з легкістю можуть передбачити.
Якщо ви дочитали до цього місця, то відпишіть, будь ласка, на цей лист. Чи не є вам контент на такі глибокі теми заскладним?
Для мене ці теми є надзвичайно цікавими, але я хвилююся: можливо вам це заскладно? Можливо ви хотіли би більш загальні теми?
До зустрічі у нових листах!
