Як розвиватися під час вигорання від роботи в ІТ
Є такий стан, коли розумієш, що треба рости професійно, бо інакше відстанеш від ринку. Але водночас відчуваєш, що в тебе просто фізично немає на це енергії.
Робота висмоктує все, що є, і навіть трошки більше. Ввечері ти можеш хіба що серіал подивитись, і то не завжди. А про курси, книжки, нові проєкти навіть думати страшно, бо де взяти на це сили?
І от ти починаєш себе за це чмирити. Бачиш інших, як вони встигають, як розвиваються, і думаєш: зі мною щось не так. Чому я не можу ПРОСТО зібратися і пробитися вперед?? Чому я така слабачка?
Друзі, я теж проходила через це… Самозвинувачення, тиск, надмірна вимогливість до себе, зневага до себе, і вишенька на торті – бездонне відчуття, що я завжди н-е-д-о-с-т-а-т-н-я. У цій статті я хочу поділитись, що мені допомагає більше не впадати у цей стан.
Надіюсь, вам буде корисний мій щирий досвід ❤️
↓
Що таке вигорання
Перше, що варто розуміти: коли є вигорання, це означає, що ми віддаємо більше енергії, ніж отримуємо.
Буває так, що робота забирає з нас дуже багато. Ми віддаємо понад міру, понад щось середнє, що зазвичай люди віддають на цій позиції і на цьому рівні відповідальності. А отримуємо те середнє, як отримують всі. Виходить нерівноцінний обмін.
І ось це відчуття незадоволеності, його часто спочатку важко помітити, але потім воно тисне на нас. І ця прірва між тією енергією, що ми віддали, і тим, що ми отримали в вигляді зарплати і визнання, вона все збільшується і збільшується. Бо віддаємо ми все більше, а отримуємо стільки, як і було завжди.
І чим більше збільшується ця прірва, тим ближче ми до вигорання.
Тут важливо зрозуміти: коли ми зловили себе на такому стані, що у нас мало енергії на інше життя, окрім роботи, це важливо. Робота не має забирати з нас все життя, тому що має залишатися енергія на розвиток особистості‼️. Бо це теж потребує дуже багато енергії.
Робота – це лише одна з частинок нашої особистості. І немає значення, що саме робота приносить нам гроші. Гроші – це теж лише одна частинка особистості, яка необхідна для того, щоб наше тіло виживало в матеріальному світі. Крім цього, є ще дуже багато частин нашої особистості і нашого благополуччя.
Якщо ми цьому не приділяємо уваги і енергії, то внутрішньо почуваємось погано, починаємо вигорати і душевно хворіти.
Знизити внутрішню важливість
Коли є ось цей стан виснаженості, дуже важливо в першу чергу знизити внутрішню важливість.
Ще до того, як ви пішли комусь на роботі розказати про це, почали обговорювати якісь ваші обов'язки, зміни чи ще щось на роботі, вам потрібно пропрацювати себе і знизити внутрішню важливість.
Тут потрібно усвідомити: скоріш за все, ви не виконуєте роботу, від якої залежить життя людей.
І якщо ви десь робите помилки, десь не встигаєте, десь знімаєте з себе якісь обов'язки, або не придумуєте собі нових обов'язків через ініціативи, нікому в світі глобально і об'єктивно від цього сильно гірше не стає. Ніхто в світі від цього не помирає і не хворіє.
Часто, коли люди вигорають, у них є велика важливість щодо їхньої роботи і велика важливість щодо себе. Страх розвиватися повільніше або в чомусь щось робити гірше, ніж інші. Це нарощує цю важливість. А там, де є важливість, там завжди є напруга. У вас збільшується напруга навколо цієї сфери.
І завжди, коли є напруга, в якій би сфері це не було – чи це робота, чи це напруга на тему стосунків, дружби, грошей – життя працює так, щоб вирівняти цю напругу.
Якщо ви дуже труситесь над грошима і збираєте їх в конвертик, дуже боїтеся їх втратити, то ви їх втратите. Якщо ви дуже боїтеся втратити роботу, то ви її втратите. Якщо ви параноїдально боїтеся, що партнер вас зрадить, то він вас зрадить. Такі тенденції показує життя.
Щоб не приходити до такої надмірної важливості якоїсь сфери, потрібно працювати з собою, зі своїм мисленням. Якщо у вас є вигорання щодо роботи, то десь ви прорахували і підвищили важливість цієї роботи, цієї компанії, оцінки вашого менеджера у своєму житті.
Якщо говорити без надмірної важливості до цієї конкретно роботи чи вашої персони, то ми говоримо про дуже банальний ринок.
Ви продаєте на ринку яблука, вам продають виноград, ви обмінюєтесь. Так, як ви домовились. Ваші яблука – це робота в контент-райтингу чи контент-маркетингу, той виноград, який вам віддають за це – це гроші. Ви виконуєте свою частину роботи, партнер ваш, тобто компанія, виконує іншу частину роботи. І ви так взаємодієте, тому що вам і компанії це вигідно.
Допоки це вигідно обом сторонам, партнерство діє. Коли це стає невигідно якійсь зі сторін, партнерство перестає діяти. Так має бути, коли нами не керує важливість і его.
Куди ви йдете?
Коли ви розмірковуєте про важливість вашої роботи, чи не перевищуєте ви важливість якогось напрямку, який от прям тисне вже на ваших плечах величезним каменем і, можливо, душить вас, подумайте: де ви тут підняли важливість у своєму житті?
Ви підняли важливість яких процесів, якої людини в компанії? Можливо, ви підняли важливість самої компанії у вашому життєвому шляху? Можливо, ви підняли важливість вашого проявлення в якомусь світлі? Якогось образу, який ви собі створили?
Тут важливо розуміти, що підняття важливості і страждання від цього – це виключно наша гра і влада. Інші люди можуть і не здогадуватись, що вони настільки впливають на наше життя. У такому випадку, ми самі тут лялькарі і самі тут ляльки.
Наприклад, я знаю, що мені легше пробитися у продуктовому маркетингу з моїм розумом. Там мені легше, ніж в усьому іншому, тому що в мене є такий-то досвід, у мене є такі особливості інтелекту, такі особливості характеру. І тому я туди йду. То поки компанія метушиться, я собі йду у свій напрямок.
І допоки розвиток компанії, команда і можливості роботи в ній, відповідають тому шляху, куди я йду, я там можу крутитися, впливати, дійсно переживати і вкладатися, вирішувати важливі завдання.
Якщо ж компанія крутиться не в ту сторону, куди я йду, і це абсолютно ніяк не поєднується з тим, куди я хочу прийти, я маю ще більше зменшувати важливість. Я маю розуміти: це, звісно, дуже цікаві проблеми, які вона вирішує, але я в цей світ прийшов не для всіх на світі проблем.
Є окремі цікаві для нас проблеми, важливі для нас проблеми, які ми хочемо вирішувати в цьому житті. І виглядає так, що ця компанія вирішує щось не те, що б ми хотіли вирішувати.
І я не кажу, що це є знак, що зараз вже треба звільнятися. Ні, зараз такий ринок, що краще не робити імпульсивних та емоційних рішень. Знижувати важливість означає робити тільки те, що від вас вимагають. Спокійніше ставитись до того, коли ваші ідеї якось відхиляють. Спокійніше ставитись, коли в стратегії щось відбувається не так, як вам би хотілося.
Тому що бізнес – це командна робота. Не ви за все несете відповідальність. Ви можете спокійніше ставитись, коли інший відділ лажає. Ви спокійніше ставитесь, бо це вже не охоплює величезний вплив на ваше життя.
Робота стає частинкою вашого життя, замість того, щоб все ваше життя було частинкою роботи.
Чому відбувається вигорання
У мене є така гіпотеза: до вигорання частіше схильні ті люди, які заплуталися, куди вони йдуть.
Тобто вони зійшли зі свого шляху, трошки заблудилися і почали зливати свою енергію, віддавати іншим просто щоб отримувати визнання. Або ж щоб отримувати стабільність як оплату, забуваючи справжню торгівлю, яка тут відбувається.
Справжня торгівля в наймі це завжди час за гроші. Усе інше це такі-собі бонуси до цієї основної угоди. Ваша вірність і те, що вони дають вам якусь безпеку і соціальні гарантії. Або ж ваш талант і їхнє визнання – це все приємні класні бонуси, але основне – це продаж часу за гроші.
А для чого ми продаємо наш час нашого єдиного життя за гроші? Щоб грошима забезпечувати це матеріальне життя, а також те, куди ми йдемо по життю. Щоб отримувати за гроші можливості для нашої особистості і нашого тіла класно реалізовувати свої бажання, потреби, мрії в реальному житті поза роботою.
Часто робоче життя у вас в голові і в плані важливості дуже багато забирає на себе енергії. Тоді як життя поза роботою стає другорядним.
Але справжнє життя — це життя поза роботою. І тому пам'ятання того, куди я йду, як особистість, як людина і як душа в цьому житті, допомагає виходити з вигорання. І допомагає, в першу чергу, знаходити в собі сили і мотивацію для цього.
Звідки брати енергію
Я могла би вам скільки хоч розказувати таких порад: підійди до свого менеджера, перегляньте ваші завдання, поясни, що те, що ми робимо, вимагає не тільки написання тексту, це вимагає і ресерчу, і аналізу ринку, і що у вас немає часу на це.
До таких прийомів і тактик насправді дуже легко прийти, коли у вас всередині є вже енергія, мотивація і натхнення.
Але зі сторони це легко говорити, коли не тобі це робити з того стану вигорання. Тому коли ми в цьому стані, у першу чергу треба шукати, звідки брати енергію.
Тут моїм універсальним лайфхаком є брати енергію з того місця, куди ви хочете прийти. Воно в майбутньому, ви туди йдете, але вже з майбутнього воно дає вам енергію.
Тому я вам дуже рекомендую: якщо ви в стані вигорання, то в першу чергу візьміть собі вихідні без роботи, або навіть візьміть якийсь лікарняний на роботі чи відпустку, і сядьте і подумайте – куди я йду в цьому житті, що я хочу пережити.
Життя в нас одне, і от не так вже й багато в нього влізе. Ви не можете одночасно бути мільярдером, і одночасно бути зіркою естради, і одночасно стрибати з парашута кожні вихідні, і на Еверест залізти, і кросфітом займатися. Усе потребує окремого часу і енергії.
Ми не можемо пережити все, але ми можемо пережити достатньо чарівних речей. Ми можемо прийти до них лише якщо цілеспрямовано будемо йти саме до них.
І от питання в тому, що саме ви вибираєте пережити? Ви хочете стати мільярдером, чи ви хочете стати актором у вільний час, чи ви хочете написати книжку, чи ви хочете побудувати сім'ю? Чи, може, ви хочете створити якусь благодійну організацію, чи хочете жити біля моря? Або, може, ви хочете грати на музичному інструменті? Або говорити різними мовами з різними націями?
Дуже багато всього можна придумати, що хочеться пережити в цьому житті. Це і буде тим напрямком, куди ви йдете.
І от коли ви повернетеся до цього у свій вихідний, щоб робота вас не відволікала, вам буде легше знайти ідеї, прийоми і тактики, як вам повернути енергію в цей шлях. Цей шлях буде кликати вас, він вас буде манити як якась мавка.
І ви не зможете встояти від того, щоб піти за ним, бо це є ваш шлях душі. І коли вже перед очима є ясний шлях душі, повірте, мозок – він суперсила.
Він вам придумає прийоми і тактики, де знайти можливості для того, щоб вийти з цього вигорання, щоб організувати свою роботу і заробляння грошей так, щоб у вас обов'язково залишалась енергія на ваше життя і на ваш шлях душі.
Як поєднувати розвиток і роботу
І зараз, коли ми говоримо в контексті моїх курсів про це все, я розумію, що одночасно курси займають багато часу і робота займає багато часу. І якщо у вас дійсно робота з ритмом інтенсивності вище середнього, то на курси зовсім не залишається енергії.
Але тут вам допоможе повертання до питання: куди ви йдете? Що краще вписується в цей шлях – цей курс чи ті завдання, які у вас вимагають на роботі?
Якщо саме робота веде вас до вашого шляху, то без проблем. Курси і моя академія нікуди не дінуться. Ви зможете повернутися, коли захочете.
Але якщо ви раптом бачите, що на роботі ви не розвиваєтесь, а на курсах розвиваєтеся, і цей розвиток приводить вас прямо до наступної точки у вашому життєвому плані, то потрібно знижувати важливість роботи і підвищувати важливість саморозвитку.
Коли ви поставите собі за ціль підвищувати важливість навчання і знижувати важливість роботи, ви будете шукати можливості: де можна знизити свою інтенсивність на роботі, де можна не пропонувати якісь ідеї, де можна зробити рівно стільки, скільки від вас вимагають, і не більше.
Де можна поговорити з менеджером, знизити навантаження і сказати: я зараз проходжу дуже інтенсивне навчання, після цього навчання я принесу дуже багато цінності нашому бізнесу. Але зараз, чи можна мені виділити годину в день на навчання? Я знаю, що те, що на навчанні мені розказують, це дуже допоможе нашому бізнесу. Пізніше я вам принесу презентацію зі своїми ідеями, і це буде мати крутий вплив, але зараз мені треба цей час, тому що я просто не витягую.
Так само, якщо саме робота веде до вашого шляху життя (а не курси), на роботі завжди є різні завдання, різні напрямки. Деякі з цих напрямків ведуть до вашого шляху життя, а деякі взагалі ніяк з ним не пов'язані.
Тоді може бути полегшенням продумати, як поговорити зі своїм менеджером, щоб збільшити свою відповідальність у тих напрямках, які дійсно ведуть до вашого розвитку, до вашого руху по шляху життя. І зменшити якісь завдання, які вам не настільки відгукуються і не настільки цікаві.
Передайте ті завдання тим, хто в цьому буде дійсно профільним, для кого саме ті завдання будуть шляхом життя.
І так енергія до вас буде потрохи повертатись. Розумієте, душа дає багато енергії. Але без тіла і особистості вона взагалі нічого зробити не може. Якщо тіло бере всю енергію душі і спускає всю її лише щоб себе прокормити, душа виснажується. Якщо особистість бере всю енергію душі, і спускає її лише для годування гордині, душа виснажується.
Робота це важливо, але я щиро вірю, що душа завжди важливіша. Ідеально – коли робота працює на душу, а не душа на роботу.
Надіюсь, вам це було корисно ❤️
Підписуйтесь на мій телеграм-канал, щоб бачити більше контенту про все, чим горять мій мозок і душа: карʼєрна психологія, контент-маркетинг в ІТ та тренди ШІ.
